Чиє ж то жито в полю не жате,
Того Івана, що не жонатий.
А як він собі Марусю возьме,
За дві неділі, жита не вижне.

А як він собі Ганнусю возьме,
За день, за два дні всьо жито вижне.
Пасися, коню, та й під гречкою,
Біжить Іванко та й з вуздечкою.

Пасися, коню, хай осідлаю,
Поїдем, коню, аж до Дунаю.
Аж до Дунаю водицю пити,
Аж до Ганнусі її любити.

На межах травка, не косіть єї.
На травах роса, не збивайте єї,
Бо тая вода,
Гандзина врода.

В полю береза,
Гандзине тіло,
В полю береза,
Гандзине тіло.

В лісі тернина,
Гандзині очі,
В лісі тернина,
Гандзині очі.

В саду калина,
Гандзине личко,
В саду калина,
Гандзине личко.

На межах травка,
Гандзині коси,
На межах травка,
Гандзині коси,
На траві роса,
Гандзині сльози.