Три крапки, пауза і сон...
Три дні, як тридцять діб...
Три крапки, протяг, шість вікон...
Горить, палає Ніл...
А що коли зробити крок? -
На зустріч ти летиш!
А я чекаю слів, думок, а ти мовчиш...
Навіщо ти мовчиш?

Як це смішно, любий, оля-ля!
Як це страшно, милий, оля-ля!
Оля-ля, коханий, оля-ля, жаданий!
Оля-ля, незнаний, оля-ля!

Цей день палає і мовчить,
І ти мовчиш, як мур,
А я ціную кожну мить,
Солодку мить тортур.
Моя душа важка, як гріх,
Ну, що ж тоді лети!
Ти знав, ти бачив та не зміг.
Так хочеш ти! Хто це? - Ти! Ти! Ти!

Як це смішно, любий, оля-ля!
Як це страшно, милий, оля-ля!
Оля-ля, ти вільний!
Оля-ля, ти сильний!
Оля-ля, постійно, оля-ля!

Що значить день, коли цей день -
Останній день твого життя?
Що важить день, коли ти йдеш,
Коли вогнем зайшовся стяг?
Що важить день, коли це лиш
Останній крах усіх зусиль?
А ти ідеш, а ти мовчиш
І я мовчу про біль...

Що робити, щоб зійти,
Зійти з твого хреста?
І хто страждає, як не ти,
Коли я знов не та?
А час летить, як ти летиш,
Ще трохи і зима,
Скажи, навіщо ти мовчиш?
А я німа! Ти чуєш, я - німа!

Як це смішно, любий, оля-ля!
Як це страшно, милий, оля-ля!
Оля-ля, ти вільний!
Оля-ля, ти сильний!
Оля-ля, постійно, оля-ля!