Гора Сіон – гора святая,
Престол там Господа стоїть.

Туди всім серцем моїм лину, |
Де Сонце вічнеє горить. | (2)

Де бур нема; то край спокою,
Де радості лунає спів,

Де все в красі, у сяйві щастя, |
Де вже нема похмурих днів. | (2)

У славі там Господь сіяє
Поміж відкуплених Своїх;

Він сльози їх утер навіки |
І втішив вічним щастям їх. | (2)

Хваління ллється з уст спасенних,
Там співи радості звучать, -

Земна ніяка людська мова |
Не може слів тих передать. | (2)

О, скоро, скоро я там буду
З Христом на тій горі святій:

Він спас мене Своєю кров'ю, |
Мій Відкупитель – Пастир мій. | (2)