Ти з'явилась, мов сніг, серед літа,
Зорепадом упала до ніг,
Твої очі небесного цвіту
Проминути ніяк я не міг.
Скільки бачив вродливих довкола
Та не вірю в такі чудеса,
І подумать не міг я ніколи,
Що у світі така є краса.

Приспів:
Краса синьоока забрала мій спокій,
Я у мріях солодких і вдень, і вночі.
Сині очі, мов небо, мене кличуть до себе,
Синьоока красуня часто сниться мені.

Міг відразу і сам здогадатись,
Що в очах твоїх щось неземне,
І чи зможеш ти так закохатись
У такого земного мене?
Я навчуся щоденно молитись,
Я душею тягнусь висоти,
Тільки в очі чарівні дивитись,
Тільки поруч з тобою іти.

Приспів. (2)