Скінчився шлях, вкрився імлою,
Не видно далі вороття,
Сховалось сонце, мов зимою,
Зів’яли квіти ясного життя...
Імла вкриває сумні очі,
Поволі лину в вічний сон,
Лиш відчуваю холод ночі,
Цей холод міцний не зігріє вогонь.

Приспів:
Скінчився шлях...

Скінчився шлях, обірвалась дорога,
Згоріло сонце й зорі холодні,
І більш не в силі стомлені ноги
Іти у смутку стежкою безодні.
Серце стогне, палає у муках,
Палають із ним похмурі дні.
Замерзли вії, замерзли руки,
Навік замерзають очі ясні...

Приспів

Скінчився шлях, уже не вернути,
Уже не розлити ріки печалі,
Не побороти п’янкої отрути...
Лиш сльози омиють квіти зів’ялі.
Лиш вітер у стомленім серці повіє,
І тугу, і біль – усе забере,
І думку пусту навік він розвіє,
Та інший шлях він мені обере...

Приспів

Скінчився шлях, усе відвернулось,
Усе потемніло, мов у темнім сні,
Востаннє небо тихо всміхнулось,
І спалахнуло в холоднім вогні...
Згасають мрії, чую страждання,
І спогад лине в моря далечінь,
Погасла іскра життя остання,
І спалахнула смерті тінь.

Приспів