Я є хворий, та що за хвороба,
Коли нас двоє і ми з ним говорим,
Я є ним а він є мною,
Щось з моєю головою.

Він про мене геть усе знає,
Каже що його я уява,
Каже що я є нереальним
Я лиш марення його.

Та я справжній і матеріальний,
Як довести, як показати,
Як втекти від себе самого,
Дайте тіло, я піду.

Близнюки ідуть собі містом,
Хоч у мами один лише син,
Їх всі бачать і всі їх сприймають
Я є хворий але чим.

Приспів:
Близнюки є мабуть хворі, в них є копія своя
Треба підшукати ліки, щоб лишитись тільки сам,
Хтось хворіє вже дорослим і з одного стає два
Всі дивуються навколо – звідки взявся другий я?

Я є хворий та що за хвороба,
Я говорю із самим собою,
Він сидить он переді мною
Жива копія моя.

Він подумав, що він збожеволів
І пішов зі мною в лікарню,
"Близнюки", – сказав до нас лікар –
"по одному, прошу вас".

Приспів

Нас є двоє на те саме ім’я,
Та сама мама, та сама дівчина,
Однаковий смак і однакові думки,
Два рази той самий я.

Він не вірить, від мене втікає,
Мене хоче вбити, мене він боїться
Він мені каже: "тебе ж не існує,
Все життя я був один".

Приспів