Ой зібрали ж ми полон
Із усіх штирьох сторон.
Ой наш когут білокрилий,
А наш панок чорнобривий.
Коника сідлає,
В поле виїжджає,
В поле виїжджає,
Женців доглядає,
Щоб вони їли, пили
Та й хорошо робили.
Ой в нашого пана
Мальована брама.
Та й мальована приспа,
Зайшло женців триста.
– Не лякайси нас, пане,
Не багато нас тут стане,
Лиш сімдесятеро й троє,
На подвір’ячко твоє.
Та вийди, пане, до нас,
Почастуй же ти нас.
Вийди, молода пані,
Вже поскладані клані.