Зібралася дичина
І уся громада,
Посадили ведмедя
За столом на раду.

Стали раду радити:
Кого оженити?
"Оженімо зайця –
Хорошого молодця".

Пішов заєць до куми
На добридень грати,
Питається заєць куми:
– Чи можна сватати?

Кума молодая
Набралася злости,
За то зайця полюбила,
Що куций, безхвостий.

Індики – музики,
А гусак – басістий.
А той коник чорнохвостий
Не має де сісти.

Свиня-господиня
Їсти наварила,
Кабан дикий – молодчина
До меду й до пива.

Зарізали комара,
Напекли печені,
Приїхав пан мутель,
Забрав по кишенях.

Пила мушка, пила
Та й та мутля била,
Як утяла мутля в морду,
Аж розпустив крила.

Прийшов паучище –
Той їх розсудище,
Взяв мушку за лапки,
Повішав де вище.

– Будеш, мушко, знати,
Будеш пам’ятати,
Як пана мутля
В морду витинати.

А сороки-білобокі
На весілля ласі,
Кричать, вищать, вигукують:
– Давай, пане, м’яса!

Сороки-приданки
Скачуть попід лавки:
– Бідна наша головонько,
Не маєм кибалки!

Приїхав пан мутель
З своїми хортами
Та розігнав те весілля
Темними лугами.