Жив був – не любила,
І вмер – не тужила,
І на лавці лежить –
І не буду тужить,
І на лавці лежить –
І не буду тужить.

Як у яму опустила,
І слізоньки не вронила,
Засипала, закопала
Ще й ногами притоптала,
Ще й ногами притоптала,
Отакечки приказала:

– По могилі туп-туп,
Лежи, старий, тут-тут,
А я, молоденька,
Гуляти раденька!
Цибулею подзвонила,
А тютюном покадила,

А часником поминала,
Бо гіркую долю мала,
Ще й музику найняла,
І бесіду провела:
– Отак тобі, стерво, спати,
Коли не вмів шанувати!