Захотіла вража баба та й забагатіти:
Підсипала куріпоньку, щоб вивела діти. (2)

Приспів:
Ціп-ціп, ціп-ціп, цюру-цюру! (3)
Щоб вивела діти.*

Висиділа куріпонька п’ятеро курчаток:
Оце тобі, вража бабо, на перший початок.

Ой погнала вража баба свої кури пасти,
Сама сіла під тином кужелину прясти.

Стала хмарка наступати, дощик накрапати,
Стала баба свої кури та й додому гнати.

Гнала вона, гнала, троє розтоптала,
На четверте спотикнулась, а на п’яте впала.

Як приїхав дід із лісу та й до свого двору,
Питається бабусеньки про свою худобу.

– Ой діду, дідусю, сталася причина:
Наврочили лихі люди – я всі подушила.

Став дід бабу бити та став її вчити,
А курочка з-під припічка стала боронити.

– Не бий, діду, свої баби, бо немає за що,
Твоя баба хазяйочка, а ти, дід, ледащо.

Розсердився дід на бабу, не знав, що зробити
Узяв її на плече та й поніс топити.

Як укинув дід у воду та й став веселитись:
– Добре, що ця утопилась, ще буду женитись!

Іде дід через міст та в долоні плеще:
– Добре, що ця утопилась, оженюся я ще!

Іде дід під гору та в долоні ріже,
Оглянеться назад себе: з води баба лізе.