Задумав я женитися,
Захтів жінку мати.
Не вродило мені сіно –
Нічим зимувати.

Гречаної полови
Та й не схоче їсти,
А ячмінна з гостюками,
Буде в зуби лізти.

Задумав я женитися,
Що кому до того?
Не хватає десять грошей
До півзолотого.

Десять грошей маю,
А п’ять позичаю.
Та поїду на Вкраїну,
Де дівчину маю.

Ой ввійшов же я до хати,
Кажуть мені сісти.
Дають мені бараболю
Нелуплену їсти.

Я на тую бараболю
Скоса поглядаю.
На полиці варениці,
Я на них моргаю.

Наїлися бараболі,
Полягали спати,
Я за тії варениці
Та й пішов із хати.

Поїв же я вареники,
Свині – варениці,
Перевернув макітерку
В сінях на полиці.

Не попав я на дорогу
Та в стовп головою,
А свекруха, стара сука,
Зверха коцюбою.

Біг же я через тип,
Через три городи,
Заплутався в кабачиння,
Наробив я шкоди.

Біг же я через ліс
Та й не оглядався,
А за мною лисий біс
З макогоном гнався.

Біг же я через гай
Та й не оглядався,
Як ударив мене ціпом,
Аж я засміявся.

Не того мені стало смішно,
Що він мене та й забив,
А того мені стало смішно,
Що бияк перебив.

Біг же я через тин,
Через перелази,
Як ударить мене ціпом
Щось зо штири рази.

І, здається, не болить,
І не можу встати,
Коли б мені підвестись,
Піду позивати.

Задумав я женитися,
А тепер не буду:
Нехай чорт із дівчат
Строїть халабуду.