Як я їхав з України,
Згубив люльку у хвоїни,
Оглянувся у долини –
Лежить люлька у хвоїни.

Як я люльку та й знайшов,
Та до жінки не пішов,
А пішов я з чумаками,
З двома в торбі трояками.

Як я йшов – не оглядався,
Кинув жінку – сам остався.
– Отже ж, жінко, хоч ти гинь:
Вже не прийде гицлюв син!

– Ой вийду ж я на гостинець, –
Чи не йде мій піхотинець?
Сякий-такий мужичище
Смокче люльку, в цибук свище.

– Ой чи смокче, ой чи свище,
Але мене вже не зище!
– Як одрікся ти од мене,
То пристану ж до Семена!