Як поїхав Охрім
Да в Чернігів по хміль.
Не купив він хмелю,
А купив ячменю
За сімнадцять рублів
Та й неповну жменю.

Прибігає зять
До тещі у гості.
– Підемо до мене,
Тещо, у гості.
Я вбив комара,
Начинив ковбас.

Я вбив комара,
Зарізав квочку,
Наклав сала
Аж цілую бочку.
Що вп’ять не піднять,
Що внести – не знести,
І на дні нічо не знать.

– Ой пішла б я, зятечку,
Ой пішла б, голубчику,–
Десь чоловік у громаді,
А кобила в стаді,
А дуга в лісі,
А хомут у стрісі,
Віжечки на липі,
Да й тії не звиті.
Чобіточки у шевця,
А юпочка у кравця,
А сорочечка в прачки,
А платочок у краму,
А хто купить – то й тому.

Прибігає зять
До себе додому,
Дожидає тещу
На хамзію,
На святую неділю
Солому січе,
Пиріжечки пече,
А сінце смаже –
Пиріжечки маже.

Прибігає теща
До зятя у гості.
– Піди ж ти, тещо,
У вишневий садок,
Зірви собі, тещо,
Три лопушини,
Зроби собі, тещо,
Три хвартушини.–
Теща зятя послухала,
У вишневий садок да потрухала,
Зірвала собі теща
Аж три лопушини,
Зробила собі теща
Аж три хвартушини.

Як посадив зять тещу
До дверей плечима:
– Щоб ти, наша теща,
Мухи полічила.
Лічи, лічи, тещо, мухи,
Та не помилися,
Щоб тобі виски
Та не калилися.–
Налічила вона
Сімдесят і двісті.
– От тепер треба дати
Тещі попоїсти.
Перша потравка –
Рубель та качалка,
А друга потравка –
Чарочка винця,
Чарочка винця,
Оглобельки кінця.–
Ой, чиче, ой, чиче,
А зять тещу січе
Препоганий дубцем,
Оглобелькою кінцем,
Ік собі тоншим,
А по тещі товщим.
Не попала теща з переляку,
Куди люди ходять,
А попала теща,
Куди гуси лазять.
Голова пролізла,
А спина загрузла.
Вирвалась тещенька
Скоком та боком,
Оглянеться теща –
Так з одним оком.
Прибігає теща
До себе додому.
– Ой ви, дітки-голуб’ята,
Закривайте двері,
Не пускайте зятя
Проклятого в хату.
Тікай, старий, з печі:
Я попарю плечі,
Бо зятеве пиво
У ноги вступило,
Бо зятева честь
Та на тілі єсть.