Я Дарочку полюбив, в Дарочки напився,
А прийшов я додому, батько ми набився.

Питаєся мене батько: "Де-сь ночував, сину?"
Я му кажу: "На току", а він за чуприну.

Як взяв мене батько бити, як взяв молотити:
– Ой перестань, мій синоньку, Дарочку любити.

А тепер же, хвала Богу, канчук му ввірвався,
А я схильці попід бильце – в кропиву сховався.

Ішов батько коло мене та і спотикнувся,
А я з лихом та з бідою собі осьміхнувся.

Як взяв мене батько бити, як взяв волочити:
– Ой перестань, мій синоньку, Дароньку любити.

– Я Дарочку полюбив на святої Ганни,
Бо Дарочка, татуненьку, ще краща від панни.