Вчора була неділенька, нині понеділок,
Запросила Марисенька косити барвінок.

Приспів:
Ось біда – не дума,
Котру люблю – все кума!

– Іди преч, не займай, іди до нещастя,
Як я тебе полюбила, то не маю щастя.

Іди преч, не займай, іди собі к бісу,
Не для тебе чепурюся, свою біду тішу.

– А де ж тая керниченька, що голубка пила?
А де ж тая Марисенька, що мене любила?

А де ж тая керниченька, що голуб купався?
А де ж тая Марисенька, що я в ній кохався?

А у теї керниченьки золотії ключі;
– Дай же мені, Марисенько, що казала йдучи!

Добре тії ляшки чинять, що не кохаються,
Побравшися за рученьки, не занехаються!

Яром, яром, Марисенько, а я за тобою,
Чекай, чекай, Марисенько, говорім з собою!