Удовицю я любив,
Подарунки їй носив:
Носив жито і пшеницю,
Кукурудзу й сочевицю,
Поросята і качата,
І курята, і гусята –
За чортові бровенята,
Ось тобі що!

– А ти, дурний, схаменися,
Щось так розговорився,
Я тобі пекла й варила,
Салом голову мастила,
Дала гроші на горівку,
На вишнівку і медівку,
Так тобі, цур!

– А вона мені змінила
Та й панича полюбила,
Та й коби було хоть за що,
А то се таке ледащо,
Що тільки тьфу!

– Ти кажеш, що теля припер,
Доки доніс, трохи не вмер,
А ти, п’янюго собачий,
Через вікно впав до хати,
А я тебе за карчило
Тягла з хати на всю силу,
Гибай до сто чортів, сину,
Геть, тьху, щезни!

Якби стати розказати,
Що він забрав з мої хати:
Здушив квочку і курчата,
Збив макітру і стовк фляшку,
Роздер мені кожушину,
Гуляко ти!