Убрався орел за цара,
А шуляк за комисара,
А синиця за суддю.
І зліталися усі птахи і питали, хто Бога видав?
Найперші птахи – гуси з білої Руси:
– Ми пролітали, а Бога не видали.
А сокіл каже: Я високо пролітаю,
А нігде Бога не видаю.
А горобець каже: Що я сидів у хворості,
Бачив Бога на хресті.
А синиця каже: Я вам буду за суддю.
А цапля каже: Тобі не подоба бути за суддю,
Бо ти єси жона,
Тобі подобає коло печі ходити,
Горох колотити, нам їсти варити.
А я буду за суддю, бо я коротку одежу маю.
Нігде себе не замараю.
Я коло трьох криниць ходила,
А нігде своїх суконь не замочила.
Сонце і місяць проміння світили,
А я своїх суконь не замочила.
А крук каже: Я буду законником,
Бо я чорну одежу маю,
Нігде не замараю.
А півень каже: Я два рази родився,
А раз буду гинути,
А перед своєю смертю покажу вам три мудрості:
Перша мудрость – як я заспіваю,
Скажуть люде: "Слава тобі, Господи".
А друга моя мудрость – ходжу помежи стежечками,
Воджу курочок купочками.
За те жіночки вірчали яїчки.
А третя мудрость – як мені прийде вік і кінець,
То мене вложать жінці у горнець.