Там на горі росте дуб, вже його рубають.
Я щойно ся оженив, вже всі люди знають.

Приспів:
Тумба, тумба, тумбарія,
Тумба, тумба, тумбара,
Тумба, тумба, тумбарія,
Дівчинонька молода.

Взяв я собі жінку, звалася Марина.
Повернувся сюди-туди – сміття по коліна.

А як вишила сорочку, а я в нюю вбрався,
Як-єм вийшов на вулицю, цілий світ сміявся.

Ні сорочка, ні кафтан, ніяка рубаха.
Так ми плечі зрайбувала, як та кострубаха.

А я з теї гризоти напився парухи,
Світ зробив ми ся, як банька, а люди, як мухи.