Пряла б я куделицю – головка болить,
Пішла б же похмелилась, так милий не велить.
Поїхав мій миленький у далекий степ,
А я тую куделицю об земельку геп!
Лежи, лежи, куделице, поваляйся,
А я піду на весілля прогуляюсь.
Неділя – воскресний день – я п’яна була,
А понеділок на похмілля пролежала.
А в вівторок три ниточки напряла,
У середу три клубочки чималенькі намотала,
Та понесла миленькому показала.
Як побачив мій миленький та й заплакав:
– Ой не пряди, моя мила, не нудися,
Прийде весна, святе літо, приберемся.
Та поросте славне зілля – лопушочок,
Та пошиєм своїй милій фартушочок.–
Десь узялися кози-вівці – все попові –
Та об’їли фартушочок лопуховий.
Пішла миленькая слободою
Та... прикрила свої литки лободою.