Продай, милий, сірі бички,
Купи мені черевички,
За сім грошей політички –
Шнуровані черевички.

Продай, милий, ще й телицю,
Набери ми на спідницю,
На спідницю, на галани,
Щоб ся люди дивували.

Продай, милий, вівцю-ярку,
Прибери мя, як фіялку,
І для тебе краще буде,
Як я вийду межи люди.

Продав милий сірі бички,
Купив милі[й] черевички,
За сім грошей політички –
Шнуровані черевички.

Продав милий ще й телицю,
Набрав милі[й] на спідницю,
На спідницю, на галани,
Аж ся люди дивували.

Продав милий вівцю-ярку,
Прибрав милу, як фіялку:
– Тепер, мила, приберися
І на себе подивися!

Як ся мила мой прибрала,
Сіла собі, задумала:
– Чим би то розпалити,
Сякий-такий борщ зварити?

Запрягає милий милу,
Їде з нею у дубину:
– Тягни, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!

Приїхали у лісок,
Припняв милу за дубок:
– Постій, мила, постій, гов!
Най наберу фіру дров!

Як набрав він фіру дров,
Запрягає милу знов:
– Тягни, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!

Приїхали на село, –
Свиснув милу у чоло:
– Тримай-тримай, моя мила,
Щоб-сь дишла не зломила!

Як приїхали додому,
Дає милій ще й солому:
– Їж, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!

– Продай, милий, черевички,
Купи сякі-такі бички,
Щоб я з ліса не возила,
Тобі стида не робила.