Прийшов кум до куми –
Вона грядку поле.
– Добре, кумцю, що прийшов, –
Мій – пішов у поле...
Що ж ти, кумцю, будеш їсти:
Чи сир, чи сметану?
Я наварю вареників,
Ще й масло дістану.
– Ой що будеш давати,
То будем приймати,
Тільки прошу, кумцю-любцю,
Виведь діти з хати.
Кума діти взяла
Та й вивела з хати,
А кум куму за рученьку,
Давай жартувати.
А кум кумі рад, рад,
Завів куму у сад.
– Їж, кумцю, ягодки,
Которі солодкі,
А которі гіркі,
То для мої жінки.
Ходім, кумцю, до коршомки,
Нап’ємось горілки.