"Позволь мені, мати, криницю копати,
Чи прийдуть дівчата води набирати?"

Усі дівки прийшли води набирати,
А моєї милої не пускає мати.

"Позволь мені, мати, горілку тримати,
Чи прийдуть дівчата пити та гуляти?"

Усі дівки прийшли пити та гуляти,
А моєї милої не пускає мати.

"Позволь мені, мати, за жарти вмирати,
Чи прийдуть дівчата на смерть наряджати?"

Усі дівки прийшли на смерть наряджати,
А моєї милої не пускає мати.

"Ой мамо, матусю, яка ти невірна,
А в мого милого провід на подвір’ї."

"Іди, іди, доню, іди, не барися,
На нашім порозі богу помолися!"

А мила пішла та й заголосила,
За свого милого та й бога просила:

"Оці білі ручки мене обіймали,
Оції устоньки мене цілували!"

А милий схопився та й перехрестився:
"Слава тобі, господи, що я очутився!"

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що жива із мертвим ходить по садочку.

А вже ж тая слава по всім світі стала,
Що жива із мертвим на рушничок стала.