Послав мене мій миленький фасольку садити,
А сам пішов до корчмоньки із кумою пити.

Посадила я фасольку швидкою ходою,
Прибігаю додомоньку – п’є милий з кумою.

– Кумцю ж моя, рибцю ж моя, солоденькі писки,
Дала б тобі, кумцю, їсти, та й не маю миски.

Кумцю ж моя, рибцю ж моя, солодкий медочок,
Дала б тобі, кумцю, їсти – розбивсь черепочок.

А я свого миленького положила спати,
Взяла куму за рученьку та й вивела з хати.

Взяла куму за рученьку та й вивела з хати,
Надрочила лютих псів кумасю кусати.

– Гуджа, гуджа, люті пси, на ту заволоку!
Вона мому миленькому вчепилась до боку.

Гуджа, гуджа, люті пси, на ту ледащицю!
Як вибігли на вулицю, порвали спідницю.