Помішався комиш із травою,
Повінчався старий з молодою.
Як поїхав старий у поле орати,
Його ж молоденька у корчму гуляти.

Як приїхав старий із поля, з орання,
Його ж молоденька із корчми, з гуляння.
– Що ж це ти, мила, сьогодні робила,
Що ти мені їсти не зварила?

– Була, милий, в зеленому лузі,
Болить, милий, головонька дуже.
Що ти, милий, думаєш-гадаєш,
Що ти мені ліків не шукаєш!

Пішов милий од хати до хати
Своїй милій ліків добувати.
Добув милий дубового сала,
Як помазав, що й шкура одстала.

Не вспів милий коня осідлати,
Мила вспіла снідати зготувати.
Не вспів милий на коника сісти,
Його мила кличе в хату їсти.

– Де ж ти, мила, нічку ночувала,
Десь ти, мила, всю нічку не спала,
Десь ти, мила, всю нічку не спала,
Що ти мені снідать зготувала?

– Уже ж, милий, од речі до речі,
Болять, милий, мої білі плечі.
Боюсь, милий, твоєї натури:
Не притулю сорочки до шкури.