– Півкоржа, півкоржа, півпаляниці,
Пусціте, дівчата,
Несу вам, рибчата,
На вечорниці.

Пусціте, дівчата, бо вже ся трясу,
Бо люде чигають,
На мене желають, –
Згину без часу.

– Ми тебе пустимо, аби спокійне:
Виспися в кімнаті,
Ніхто не буде знати,
Вцалє безпечне.

Дев’ята година звечора била,
Зачинила сіни, хату,
Сама пішла у кімнату
Дівчина мила.

Вийшовши з кімнати, в підківки креше:
– Вернися, серденько,
На дворі темненько,
Собака бреше.