Пішов я раз на вулицю,
Та й тепер і каюсь...
Улюбився у дівчину,
Засну та й жахаюсь...
І дівчата молоденькі
Стали говорити,
Чого часто на вулицю
Я почав ходити.
Не втаїшся ж кохання,
Як у мішку шило,
Зараз збоку всі побачать,
Що для кого мило!
І багата, і хороша,
Як красна малина,
Та не знаю, чия буде
То лиха година.
Руки м’які, стан тоненький,
Голос солов’їний,
Як такої не любити,
Боже мій єдиний?
І багата, і хороша,
Хто не гляне – ахне.
Пішов би я засватать,
Та гарбузом пахне.
Лежить камінь на серденьку,
Трудно го здоймити,
Що багатшую від себе
Я зачав любити.
Летить орел понад море:
Подай, море, пити!
Горе ж мені, убогому,
Багату любити.
Коли б бог дав, щоб із нею
Шлюбом обручився,
Поставив би під скло в раму,
Сів би та й дивився.