Пішов Іван в полонину косити,
Пішло за ним дев’ять дівок сушити.
Та й накосив дев’ять валів в один день –
Не посушать дев’ять дівок за тиждень.

Не любила-м, лиш одного, е-я-гой:
Кажуть люди, гріх за нього, о-я-гой!
Я ся гріха побояла, е-я-гой,
Сімох зразу вчарувала, о-я-гой!

Женив би-м ся та боюся, е-я-гой!
Аж натрафлю жону-біса, о-я-гой!
Ще два рочки полеґіню, е-я-гой,
На найфайній ся оженю, о-я-гой!

Любила-сь ня цілий тиждень, е-я-гой,
Забула-сь ня восьмий день, о-я-гой!
Невелика серцю туга, е-я-гой,
Не будеш ти, буде друга, о-я-гой!