Оженився Кучерина, а взяв собі любку.

Приспів:
Гей, гей, гей, гей, а взяв собі любку.*

І цюлуєт, і милуєт, як голуб голубку.
Ой пішов же Кучерина йа в поле орати,
Єго жонка, єго любка, до коршми гуляти.
Ой ідет же Кучерина з поля стогнаючи,
Єго жонка, єго любка з коршми гуляючи.
– Моя мила жоно, не чини ж ти того,
Дай же мені їсти, єсли маєш чого.
– Коли-м дома була, варила-м каплуна,
А то-м була в місті, будеш трясцю їсти.
Либой, тебе, Кучерина та капуста здула,
А вже три дні, три ночі, як при пєцу була.
От тепер же, Кучерино, чини ж мою волю,
А озьми си под боки, скачи предо мною.
А дивіться, люде, що я учинила,
Що я свого Кучерину скакати навчила.
От тепер же, Кучерино, на біду зостався,
Спалила му жонка сани, що з пєца спускався,
Сердачина по коліна, валом подпасався.