Ой як мав я двадцять літ,
Зав’язали мені світ:
Взяв я собі вдовицю,
Стару бабцю Маринцю.
Тадріта, тадріта,
Стару бабцю Маринцю.

Стара баба Маринця
Нич не робить – свариться,
Ще й буркоче: – Внеси дров,
Бо я хора – ти здоров.
Тадріта, тадріта,
Бо я хора – ти здоров.

Коби скоро до тепла,
Бо вже стара допекла,
Всучу я їй мотузок
Та й поведу на торжок.
Тадріта, тадріта,
Та й поведу на торжок.

Каже баба: – Хочу пити.
Я їй купив оковити.
Як ся баба напила.
Лиш ногами протягла.
Тадріта, тадріта,
Лиш ногами протягла.

Лежить баба та й хропе
Аж луна кругом іде.
Тихо! Бабу не збудіть,
Щоб на танці пішов дід.
Тадріта, тадріта,
Щоб на танці пішов дід.

Грай, музико, веселіше,
Ви, дівчата, йдіть сміліше,
Беріть мене у танець,
Я кругом ще молодець.
Тадріта, тадріта,

Все цвіте кругом, глядіть,
Як же тут не молодіть!
Молодіє рідний край,
Грай, музико, дужче грай!
Тадріта, тадріта,
Грай, музико, дужче грай!