Ой всердилася жона на мужа,
Вилізла на пєц: "Ой я недужа!"

Обернулась в кут головойов:
– Ой мужу, мужу, бануй за мнойов!

Ой мужу, мужу-невірничейку,
Не віриш мені, мому личейку!

Взяла плахтину та й на подушину,
Та й пішла спати на стаєнчину.

А він за невйов із периновйов,
Вна го друшила із драбиновйов.

– Ой купи мені ключ-колодочку,
Замикай мене в сву коморочку!

Як мене схотять хлопці любити,
Будуть ся твої замки ломити.

Ой купи, милий, собі дзвіночок,
Прив’яжи мені під подолочок!

Що я ся рушу, дзвонити мушу,
Бам-бам-бам, мужейку, на твою душу.