Ой відки ж я уродився,
Таки ж бо я в трьох влюбився:
Любив Гандзю, Катерину
Ще й Тетяну чорнобриву.
Ой піду ж я по улиці –
Стоять гарні молодиці:
То чорняві, то біляві,
На кого гляну, то всі браві.
Як я вийшов до криниці –
І там стоять молодиці:
Одна стоїть, бере воду –
Подивлюсь на єї вроду.
Дала мені води пити,
Не жаль гарной зачепити.
Там-то гарна, там-то мила
Ще й до того чорнобрива.
Гарних хлопців в корчмі знає,
Батько з корчми виглядає:
– Утікай же, гарний хлопче,
Іде батько, бити схоче,
Не так мені ті дівчата,
Ой як тії молодиці...
Лають мене – я не дбаю,
Котру бачу – ту кохаю!