Ой умру я, умру, буду сі дивити,
Ой ци буде милий за мною тужити.

А він зажурився, пішов підголився:
– Коби борше тіло з хати, я би оженився.

Діти тото вчули йа взяли тужити:
– Бідна наша головонька, підемо служити.

Мати ж тото вчула, тяженько зітхнула:
– Не бійтеся, діти мої, то я трошки вснула.