Ой умру я, ой умру я, буду ся дивити,
Та ци буде мій миленький за мною тужити.

А мій милий зажурився, пішов підголився:
– Коби тіло з хати взяли, я би оженився.

Діти мої дрібненькії, ідіть ви служити,
Умерла вже ваша мамка, та ні з ким вам жити.

– Бо бідо ма, чоловіче, бідо ма, бідо ма,
Та поки я на лавиці, най-но діти дома.

– Бідна моя головонько, яка ж ти зрадлива,
Ой я гадав, що ти вмерла, а ти єще жива.

– Жива, жива, чоловіче, та й ще буду жити,
Ти ся гадав та женити – борше будеш гнити!