– Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене,
І хатина в мене є,
Сватай мене, Семене!

– Нащо мені та хатина,
Коли дівка, як драбина,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.

– Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене,
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!

– Нащо мені та корова,
Коли дівка, як ворона,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.

– Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене,
І подушка в мене є,
Сватай мене, Семене!

– Нащо мені та подушка,
Коли дівка не пампушка,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.

– Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене,
І телиця в мене є,
Сватай мене, Семене!

– Нащо мені та телиця,
Коли сама, як мазниця,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.

– Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене,
І коняка в мене є,
Сватай мене, Семене!

– Нащо мені та коняка,
Як ти сама роззявляка,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.

– Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене,
Карбованці в мене є,
Сватай мене, Семене!

– Карбованці у казну,
Тебе, Галя, я візьму.
Моя люба, моя цяця!
Хіба можна нам розстаться!

– Відчепися від мене,
Дурнуватий Семене,
То я тобі так казала,
Твою думку добре знала.