Ой Тетяна, Тетяна, чорнобрива, кохана,
На крилечку стояла, брівоньками моргала.

На крилечку стояла, брівоньками моргала:
– Сюди, хлопці, до мене, чорні брови є в мене.

– Пропадай вже ти з ними, давно маниш ти їми.
– Ой щоб я та й не манила, то була би справедлива.

Ой щоб я та й не манила, то би-м босенька ходила.
А так шевчика маню, черевички я маю:

Одна пара чорная, а друга червоная,
А третяя – корковая, бо сама-м ще молодая.