Ой що ж то за шум учинився, гей,
Що комар та й на мусі оженився.

Захотів комар женитися, гей,
Та взяв собі стару муху за жону.

Та взяв собі жінку невеличку, гей,
Що не вміє шити, прясти чоловічку.

Що не вміє шити, прясти, ні варити, гей,
Що не вміє з комариком добре жити.

Стара муха до роботи не охоча, гей,
Тільки та тільки пролітає,

Все сметану з гладущиків собирає, гей,
Молодого комарика накормляє.

Полетів же комар в чисте поле, гей,
В чистеє поле, в зелену діброву.

Злетів же комар на охоту, гей,
Та сів собі подихати на листочку.

Та сів же комар на дубочку, гей,
Звісив свої ручки й ножки донизочку.

Зірвалася шура-буря, гей,
Вона ж того комарика з дуба здула.

Ой упав же комар з високості, гей,
Поломив, потрощив ребра й кості.

Ой упав же комар і не дише, гей,
І ручками, і ножками не колише.

Прилетіло туди аж дві мушки, гей,
Взяли того комарика попід ручки.

Та занесли його в чисте поле, гей,
Положили комара край дороги.

Та понесли його на долину, гей,
Положили комарика в домовину.

Поховали його на могилі, гей,
Видно його носик на три милі.

Ой там їдуть та все пани, гей,
Питаються: "Що це лежить таке довге?"

– Ой це лежить комарище, гей,
З великої армії сударище.

Ой над’їхав сам полковник, гей,
Питається: "Що це лежить за покойник?

Ой що ж то лежить за покойник, гей,
Ой чи пан-генерал, чи розбойник?"

– То не пан-геперал, не розбойник, гей,
Це ж старої мушки полюбовник.

Звелів його поховати, гей,
На могилі закопати.

Ой то ж лежить теє тіло, гей,
Не одного на цім світі воно їло.

Ой то ж лежить теє сало, гей,
Не одного на цім світі воно ссало.