– Ой позирай, дівко біла, на суху тополю,
Як ся буде розвивати, беру тя з собою.

– Ой бери ня, леґінику, бери ня, бери ня,
Лем в велику робітницю та не заведи ня.

Хижочку ти не замету, бо ся не схиляю,
Сміттячко ти не винесу – руки обваляю.

Мисятко ти не умию, руки не намочу,
Їсточки ти не ізладжу, бо таки не хочу.

Постілку ти та пристелю, учиню ти волю,
Ідеш у ню, любцю, спати та й я йду з тобою.