Ой пішла дівчина
До броду по воду,
Та над’їхав пан
Та розбив їй збан.

Зачала дівчина
Над збаном плакати:
– Гей, збан мій, збан,
Розбив тебе пан.

– Та доста вже того плачу –
Я тобі збан заплачу,
Я тобі за збан
Сто червоних дам.

Зачала дівчина
Над збаном плакати:
– Ой збан мій, збан,
Розбив тебе пан.

– Та доста того плачу –
Я ти за збан заплачу,
Я тобі за твій збан
Бричку й коні дам.

А дівчина все-таки плаче,
Бо вона брички не хоче:
– Ой збан мій, збан,
Та розбив тя пан.

– Та доста вже того плачу –
Я тобі збан заплачу,
Я тобі за збан
Свого фірмана дам.

А дівчина все-таки плаче,
Бо вона фірмана не хоче:
– Ой збан мій, збан,
Розбив тебе пан.

– Та доста вже того плачу –
Я тобі збан заплачу,
Я тобі за збан
Себе самого дам.

– Тра-ла-ла, тра-ла-ла,
Я тепер виграла:
За діравий збан
Дістав ми си пан.