Ой на горі трандахір, на долині тичка;
Любив мене попів син, хоть я й невеличка.

Невеличка, невеличка, коли ж бо я люба,
Витесала мене мамка з зеленого дуба.

Витесала, витесала, але ж бо ня вдала,
Личко біле, очі чорні, як намалювала.

Ой на горі трандахір зацвів по-волоськи,
Та й мій милий чорнобривий кучерявий трошки.

Ой кучері, кучерики, кучері кручені,
Не раз би я постояла з вами до вечері.

Не раз би я постояла та й поговорила,
Не раз мене за кучері моя мамка била.