Ой лежу я, лежу
Та, відай, я умру:
– Збудуй мені, мій миленький,
Кедровую труну.

А мій милий зажурився,
Пішов, підголився:
– Коби борше тіло з хати,
Я би оженився.

Прийшли жінки, прийшли дівки
Тіло наряджати,
А він зачав вибирати,
Котру би сватати.

– Сватав би я та й біленьку,
Не схоче робити,
Засватаю рум’яненьку,
Буду ї любити.

Діти ж тото як учули,
Зачали тужити:
– Половім си за рученьки
Та й ходім служити!

Мати тото як учула,
Аж си одерзнула:
– Цитьте, цитьте, діти,
Я твердо заснула.

– Мила моя, мила моя,
Яка ти зрадлива;
А я гадав, що ми вмерла,
А ти ще [в]ожила.