– Ой куда ж ти їдеш, та мій миленький,
Та мій миленький, серце моє?
– Не скажу!
– Як на тебе найде добрая година,
То ти мені скажеш, бо я твоя мила.
– До міста.
– Ой візьми ж ти мене, та мій миленький,
Та мій миленький, серце моє!
– Не візьму!
– Як на тебе найде добрая година,
То ти мене возьмеш, бо я твоя мила.
– Сядь трошки, та не зломи дошки.
– Підсунусь-но дальше, та мій миленький,
Та мій миленький, серце моє!
– Не можна!
– Як на тебе найде добрая година,
Ти мені позволиш, бо я твоя мила.
– Сідай ззаду, не зломи насаду.
– А що ж то ти везеш, та мій миленький,
Та мій миленький, серце моє?
– Не скажу.
– Як на тебе найде та добрая година,
То ти мені скажеш, бо я твоя мила.
– Грушки.
– Ой дай же мені, та мій миленький,
Та мій миленький, серце моє!
– Не дам!
– Як на тебе найде та добрая година,
То ти мені даси, бо я твоя мила.
– Візьми одну і то гнилу.
– Чорт тебе побери з твоїми грушками,
А я помандрую у світ за ляшками!
– Ой вернися, мила, бери із мішком,
Та не мандруй, мила, у світ за ляшком!