Ой копала буряки під зеленим дубом,
Полюбила бригадира з кучерявим чубом.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Полюбила бригадира з кучерявим чубом.

Ой поїхав мій миленький в далеку дорогу,
А я собі бригадира привела додому.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
А я собі бригадира привела додому.

Ой не вспіла з бригадиром ще й погомоніти,
А мій милий під вікном давай стуконіти.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
А мій милий під вікном давай стуконіти.

– Бригадире, бригадире, де ж тебе подіти?
Залізай-но під столом на яйцях сидіти.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Залізай-но під столом на яйцях сидіти.

Як приходить мій миленький знадвору до хати,
А бригадир під столом давай стрекотати.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
А бригадир під столом давай стрекотати.

– Що ж ти, моя мила, що ж ти наробила?
Ой нащо ж ти когута на яйцях садила?
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Ой нащо ж ти когута на яйцях садила?

Діти кажуть: квочка, і я кажу: квочка,
Милий каже: – Бригадир, вишита сорочка.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Милий каже: – Бригадир, вишита сорочка.

Як взяв милий патика, а в него два кінці:
Досталося бригадиру, а ще більше жінці.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Досталося бригадиру, а що більше жінці.

Не виходив бригадир тиждень на бригаду,
Бо збіглася йому гуля спереду і ззаду.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Бо збіглася йому гуля спереду і ззаду.

Ото ж тобі, бригадире, за твої оцінки,
Щоби-сь більше не ходив до чужої жінки.
Гей я, гой я, гой я, я, гой я, я,
Щоби-сь більше не ходив до чужої жінки.