Ой ходила коло плоту,
Нема в світі над Микиту,
Як любила, любить буду,
Повік його не забуду.

Ой ходила коло млина,
Нема в світі над Данила.
Як любила, любить буду,
Повік його не забуду.

Пішла Галя по буряки,
А за нею два козаки,
А попович попереду:
– Постой, Галю, куплю меду!

– Галю, Галю, що ти робиш,
За собою хлопців водиш.
За собою, молодою,
Водиш хлопців чередою.

Якби я їх не водила,
Черевичків не носила б.
– Галю, Галю, милостива,
Чим ти брови намастила?

– Було трохи кукорвасу,
Намастила к тому часу.
– Ой ти, Галю, кучерява,
З ким ти цю ніч ночувала?

– Під явором зеленьким
З козаченьком молоденьким
– Дам я тобі прочухана,
Щоб ти дома ночувала!

– Ой ти, Галю, кучерява,
Де ти сю ніч ночувала?
– Під хатою, під латою
З собакою кудлатою.