Ой ходила дівчина бережком,
Заганяла селезня батіжком:

– Гиля, гиля, селезню, додому!
Продам тебе дідові рудому.

За три копи селезня продала,
А за копу дударика найняла:

– Заграй мені, дударику, на дуду,
Тепер же я своє горе забуду.

Коли б тобі горенько да печаль,
То б ти вийшов на улицю та й кричав.

А то ж тобі горенька немає:
Ой хто ж тобі ці кучері звиває?

– Була в мене дівчина Орися,
Тоді в мене ці кучері вилися;

Була в мене дівчина Уляна,
Вона ж мені ці кучері звивала;

Була в мене дівчина Варвара,
Вона ж мені ці кучері порвала;

Була в мене дівчина паскудна,
Вона ж мені ці кучері поскубла.