Ой била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
І з тим баламутом.

А я собі стояла –
Аж кури запіли,
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.

На двері воду лляла,
На пальцях ходила,
Щоб мати не почула,
Мене не сварила.

Ой як даремно, мамо,
Що ти така сердита:
Коли була такою,–
Також була бита.