Ой била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
І з тим баламутом.

Ой знаю, моя мамко,
Хлопці баламути,
Але як тяжко-важко
Без них в світі бути.

Ой що мато робити,
Мамко моя, мамко,
Як вийду на хвилинку,
А стою до ранку?

Як з милим я стояла,
В очка ся дивила.
Та й я про те забула,
Що мати говорила.

Ой не сварися, мамко,
Що в мене їх много,
Я й так за всіх не піду,
Лише за одного.

Ой даремно, мамко,
Ти така сердита:
Як ти була такою,–
Також була бита.