Ніхто не винен, сама я, сама я, сама я,
Що полюбила гультяя, гультяя, гультяя.

А гультяй в корчмі усе п’є, усе п’є, усе п’є,
Прийде додому – мене б’є, мене б’є, мене б’є.

А я на теє не дбаю, не дбаю, не дбаю,
Пійду до сусіди – гуляю, гуляю, гуляю.

А у сусіди славний син, славний син, славний син,
Сподобався мені, вражий син, вражий син, вражий син.

Що то оченьки, як тернок, як тернок, як тернок,
Що то брівоньки, як шнурок, як шнурок, як шнурок.

Що то личенько, хоч малюй, хоч малюй, хоч малюй,
Що то устонька, хоч цілуй, хоч цілуй, хоч цілуй.

Що то станочок, хоч пиши, хоч пиши, хоч пиши,
Кого вірно любиш – залиши, залиши, залиши.