– На вулицю не піду і вдома не всиджу,
Треба, братця, підкопаться до дівчини в хижу!

– Коли б тебе копала-ся лихая година,
Через тебе, вражий сину, мене мати била!

Ой била, била, била да й ще буде бити,
Ой перестань, вражий сину, до мене ходити.

– Ой не перестану, поки не достану
Чорних брів, милих слів, хорошого стану!

– Ой дівчино, люблю тебе,
Не їж хліба, візьму тебе!

– Нехай не їсть твоя мати,
Коли хочеш мене взяти!

– Ой дівчино, чи не сердишся?
Чом до мене не обернешся?

Тупну я чоботком,
Повернися животком;

Тупну я обома,
Повернися, серденя!

Коли б не боявся,
То б поженихався;

А то лихо, що боюсь,
Іздалека подивлюсь!..

– Ой Іване, Іваночку,
Сватай мене щораночку!

В мене вовна овечая,
Сватай мене щовечора!

Не займай мене, Йване,
В мене плахти немає;

Бо я дочка вдовичина,
В мене плахта позичена.