Молодичка, як зірничка,
Стала ми казати:
– Покинь, покинь молотити
Та й ходи до хати.
Гой-я, гой-я, гой-я, гой,
Та й ходи до хати.

Ой не піду, бо ся бою,
Маєш чоловіка,
Як застане мене в хаті,
То збавить ми віка.
Гой-я, гой-я, гой-я, гой,
То збавить ми віка.

– Ходи, ходи, милий хлопче,
На одну годину,
А я свого бородача
Пошлю по калину.
Гой-я, гой-я, гой-я, гой,
Пошлю по калину.

Коли пішов бородатий
Калину ламати,
Завела м’я молодичка
До теплої хати.
Гой-я, гой-я, гой-я, гой,
До теплої хати.

Прийшов старий бородатий
З калинов до хати,
Молодиця зразу впала
Та й стала стогнати.
Гой-я, гой-я, гой-я, гой,
Та й стала стогнати.

А я хлопець зуховатий
В свого батька вдався,
Через вікно, попід пліт,
В коноплі сховався.
Гой-я, гой-я, гой-я, гой,
В коноплі сховався.