Мав я люльку-черепульку, добре ся курила.
Впала з пеца на запяцок та й ми ся розбила.
Але!

Ой став же я дуже рано люльку купувати,
Люлька була така сама – трудно сторгувати.
Але!

А дівчина під ратушом круги продавала,
Она мені таку саму люльку сторгувала.
Але!

Ой ішов я до дівчини люльку закурити,
Там сиділо три козаки, хтіли мене бити.
Але!

Єден каже: "Свату, свату", другий каже: "Куме",
А третій вже поза плечі з нагайкою суне.
Але!

Був то ціпок коротенький, капичка желізна,
Як ми лусне поза плечі, аж шкіра ми трісла.
Але!

Ой втікав я через плоти та й через городи,
Замотався в гарбузиння та й наробив шкоди.
Але!

Як почали старі баби з коцюбами гнати,
Мусів же я штани дерти – гарбузи латати.
Але!

Ви, дівчата й молодиці, на бога вважайте:
Або мені штани вшийте, або полатайте.
Але!

А дівчата й молодиці на бога вважали,
Одну штанку нову вшили, другу полатали.
Але!